Показаны сообщения с ярлыком 2011. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком 2011. Показать все сообщения

вторник, 1 марта 2011 г.

Неужели 1 марта?


Наконец – то пришла весна. Знаете, как долго я ждала, что бы это сказать. И то, полностью эта фраза себя оправдает еще не скоро. Потому что за окном -6. Какая весна с минусом на градуснике.
Хотя в душе точно весна. Все пробуждается, распускается и начинает жить заново. Еще чуть-чуть и будет совсем классно. Говорят, что весна будет очень резкой и быстрой. Так что мы не успеем моргнуть глазом, как уже будет лето. + 40 и жара.
Но пока …это будут одуванчик, цвести абрикоса, сирень, эти запахи. Этот теплый воздух и я  открою окошко, лежишь и вдыхаешь его.
А глазки то уже блестят. В предвкушении чего – то необычного, нового, которое будет только сейчас и больше ни когда.

среда, 5 января 2011 г.

Не йди

День пройшов, а я б сказала, пролетів. Прокинулася я тільки в 1 дня, тому що розмовляти до 4 годин ранку по телефону, було файно на той момент. Ще й настрій був такий, радісний. Нарешті - випав сніг, він був такий чарівний. Але чомусь, особливої радості він мені не приносить. От так прослонялась я до 2 годин по квартирі, потім прийшла Катюха до мене, і я залізла під ковдру, і намагалася заснути, поки вона сиділа в мережі. Але так, з нею заснеш. Тягла вона мене на вулицю, і в підсумку замість того, що б вийти в 3, ми вийшли в 5. Холодно, однак, там. І дуже слизько, полазили по місту, перекусили, і поїхали додому. По дороги я політала. Було 2 в одному. Лежу й сміюся, а мене намагаються підняти. Реготуха. Але сміх - сміхом, він проходить, і з лиця йде посмішка. Хоча собі обіцяла, що цього року все буде по- іншому, що не які проблеми й справи не змусять мене сумувати. Напевно обманювала себе. Зараз такий песимістичний настрій, тому що стою на розпутті. І не знаєш, що робити.
Хоча відповідь на це питання може дати тільки одна людина, за яку все це й відбувається зараз. А так хочеться зупинитися й взяти за руку і сказати "вибач".
Млинець, і взагалі на загал ..навіщо так швидко біжить життя і що б ми її витрачали на такі глупости…

воскресенье, 2 января 2011 г.

Нове життя

Ну що, дорогі мої, от і дочекалася Новий Рік. 2011. А звучить то як. 2011. Мені подобатися.
От усе, що було торік , вилучила, як нажати на комп'ютері Delete. І не збираюся згадувати. А от Новий рік. Тільки я можу його почати із пригод.
Перший раз за свої 18 років, 3 рази 31 грудня ходила в магазин, стояла в довгих чергах, і дивувалася. Невже все важко заздалегідь купити ?! Але потім утихомирилася, і почали з мамою готуватися салати, готовили, готовили, і отут , я застрягла. Знаєте де? Не повірите? В   банки з маслинами. От стою, розумію, що якщо смикну руку, то поріжуся, і з криками й з посмішкою на особі кричу "Не підходите" . Але думаю я, варіанта отут два. Або зустрічати Новий Рік з перебинтованою рукою або з банкою на руці, але я розв'язала всі, же набратися сміливості й витяглася руку, ну чуйний правда, подряпалася, а так усі окей. Далі, мені видалося, що ще стільки часу, а отут..23:45 я ще без зачіски, без макіяжу..і всього іншого. Але я швидко, як солдат, і буквально 5 хвилин до нового року, я була готова. І отут понеслося, шампанське, хлопавки, бенгальські, купа- купа просто купи конфетті, і подарки…но до 3 годинника, я щось уснула…моментально.
1 Січня. Вже склалась традиція до нас приходять гості, і ми продовжуємо веселитися. От отут сусіди тримаєтеся. Просто шик -шик- шик..
От уже 2 число, а я така гипер активна. Що аж страшно..Але подивимося що буде далі?)